День вишиванки
Третього четверга травня Україна святкує День вишиванки. Для українців вишиванка не просто вбрання — це код нації, наша культура, наша гордість. У кожному хрестикові вишивки — історія. У кожному орнаменті — послання: про любов і захист, про боротьбу і свободу, про пам’ять і віру в майбутнє. Вона, ніби жива нитка, що поєднує нас із корінням. Її вдягали наші прадіди на свята і в будень, у радості й у скорботі. Вона оберігала воїнів у бою, зустрічала народження дитини й проводжала у вічність.
Вишиванка — це тепло бабусиних рук. Це оберіг, вишитий уночі матір’ю для сина, що йде на війну. Це молитва, зашита в нитках. Це пісня, яку не зможе заглушити жодна агресія, жодна окупація.
Сьогодні, коли Україна вкотре проходить через випробування, вишиванка набуває нового звучання. Вона — символ спротиву, символ національної гідності й незламності. І водночас — символ любові до життя, до своєї землі, до свого роду. Вона мовчки, але гордо заявляє: ми є. Ми були. І ми будемо.
Ми різні — за мовою, освітою, професією. Але в День вишиванки ми стаємо одним народом, об'єднаним ниткою, що тягнеться з глибини століть у майбутнє.
З Днем вишиванки, Україно! Нехай кожен стібок на полотні буде символом нашої сили, гідності й нескореності.
