Мова — це потужний інструмент, який формує наше сприйняття світу та ставлення до інших. Навіть одне слово може як підтримати, так і образити людину, створити бар'єр там, де його не має бути. У суспільстві, яке прагне бути рівним та інклюзивним, важливо усвідомлювати, як ми говоримо про людей, що опинилися у складних життєвих обставинах.
Одним із таких прикладів є ставлення до людей, які не мають власного житла. Часто в розмовній мові можна почути зневажливі та некоректні терміни, як-от «бомж», «безхатько» чи «безхатченко». Слово «бомж» є російськомовною абревіатурою, що перетворилася на образливе клеймо. Терміни «безхатько» та «безхатченко» також несуть негативний відтінок, створюючи враження, ніби ця людина ніколи не мала житла чи сім'ї, і такий стан її влаштовує. Ці слова применшують трагедію і знецінюють складну ситуацію, в якій опинилася людина.
Чому важливо вживати коректні терміни?
- Бездомна людина або людина без постійного місця проживання — це правильні, нейтральні терміни, що відображають ситуацію, а не дають оцінку особі. Вони показують, що людина просто не має власного житла, але зберігає свою гідність.
- Людина без домівки — цей термін підкреслює, що людина втратила не просто дах над головою, а місце, яке було її домом.
Важливо розуміти, що термін «бездомна людина» є ширшим. Він охоплює не лише тих, хто живе на вулиці («безпритульні»), а й тих, хто перебуває в притулках чи тимчасовому житлі. Кожен із них — це особистість зі своєю історією, що потребує не осуду, а допомоги.
Формування безбар’єрного середовища починається з мови. Уникаючи образливих слів і використовуючи коректну термінологію, ми робимо важливий крок до побудови більш гуманного та чуйного суспільства. Кожен з нас може долучитися до цієї зміни.