З 1 липня 2025 року Урядом було запроваджено новий порядок призначення та виплати окремих видів соціальних допомог, і відтепер ці функції було передано до Пенсійного фонду України.

Які виплати здійснюватиме Пенсійний фонд? 

З 1 липня 2025 року ПФУ буде виплачувати, зокрема:

ü    допомогу особам пенсійного віку, які не мають достатнього стажу для отримання пенсії;

ü    допомогу особам з інвалідністю І, II, III груп;

ü    соціальну підтримку малозабезпеченим сім’ям, включаючи виплати дітям померлого годувальника за відсутності в нього страхового стажу;

ü    допомогу по догляду за самотніми малозабезпеченими особами, людьми з інвалідністю підгруп А та Б I групи, а також особам старше 80 років;

ü    виплату військовим з інвалідністю, що виникла внаслідок війни, якщо вони вже отримують пенсію по інвалідності;

ü    виплату допомоги ветеранам Другої світової війни;

ü    виплату військовослужбовцям та правоохоронцям, які мають пенсію за вислугу років;

ü    виплату допомоги особам з інвалідністю з дитинства І-ІІІ груп;

ü    виплату дітям з інвалідністю віком до 18 років;

ü    виплату надбавки для догляду за дитиною з інвалідністю.

Як можна подати документи на соцвиплати?

Для громадян буде доступно кілька каналів подання заяви та документів на отримання соцвиплат до:

v   Відділу обслуговування громадян №9 (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Житомирській області (вул.Героїв Небесної Сотні, 32, м.Коростишів, телефон для консультацій (04130) 5-09-43);

v   Управління ЦНАП (вул. Соборна площа, 18, м.Коростишів, телефон для консультацій (0688616828). Прийом документів адміністраторами здійснюється за попереднім записом, при наявності заповнених заяви та декларації, наявності копій документів та їх оригіналів для пред’явлення.

v   Відповідного старостинського округу на території сільських населених пунктів громади.

v   онлайн - з 1 вересня 2025 року через вебпортал електронних послуг ПФУ.

Також, з 1 липня 2025 року стартував експериментальний проєкт для допомоги малозабезпеченим сім’ям - новий вид базової соціальної допомоги, за яким необхідно звертатися до ПФУ.

Перейти на таку виплату зможуть сім’ї, які є отримувачами:

-         державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям;

-         допомоги на дітей одиноким матерям;

-         допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;

-         тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.

Сума базової соціальної допомоги визначається як різниця між сукупним розміром базової величини для кожного члена сім’ї та середньомісячним сукупним доходом сім’ї. Розмір базової величини для розрахунку становить 4 500 грн.

А з 1 жовтня 2025 року на базову соціальну допомогу зможуть перейти й інші особи/сім’ї, обставини яких відповідають вимогам та критеріям, визначеним Порядком реалізації експериментального проєкту, затвердженого постановою Кабміну від 25 березня 2025 року № 371. Заяву на отримання базової соціальної допомоги можна подати в електронній формі на порталі «Дія» або у паперовій формі до будь-якого сервісного центру ПФУ. У заяві зазначаються особисті контакти та дані представника сім’ї, а також інформація про всіх її членів.

Після перевірки даних розрахунок допомоги відбувається в автоматичному режимі через державну соціальну систему. Розмір базової соціальної допомоги визначається як різниця між сукупним розміром базової величини для кожного члена сім’ї та середньомісячним сукупним доходом сім’ї. Розмір базової величини для розрахунку становить 4500 грн. Для сім’ї він визначається на рівні 100% такої базової величини для першого члена сім’ї та кожної дитини віком до 18 років, або особи з інвалідністю I або II групи, та 70% такої базової величини - для кожного наступного члена сім’ї.

Виплата призначається строком на 6 місяців з подальшим автоматичним продовженням виплати такої допомоги на час реалізації експериментального проєкту (2 роки).

До місцевих бюджетів за січень – червень 2025 року надійшло 236,5 млрд грн. Це на 18,2 %, або майже на 36,4 млрд грн більше показника за перше півріччя минулого року.  Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.

Основні джерела наповнення місцевих бюджетів:

- податок на доходи фізичних осіб – 138 млрд грн (+19,6 % до січня – червня минулого року);

- єдиний податок – 38 млрд грн (+13,2 %); 

- податок на прибуток підприємств – 18,2 млрд грн (+22,2 %);

- податок на майно – 26,8 млрд грн (+14,8 %);

- акцизний  податок  з  вироблених  в  Українi  пiдакцизних товарiв (продукцiї) – 1,3 млрд грн (+62,5 %); 

- туристичний збiр – 142,6 млн грн (+33,2 %); 

- екологічний податок – 765,2 млн грн (+3,5 %).

«Податкова на місцях разом із громадами працює над підвищенням якості адміністрування податків. Що більше коштів отримуватимуть місцеві бюджети, то більше можливостей для реалізації важливих проєктів. Разом з громадами та бізнесом ми формуємо ресурс для розвитку, попри складні умови», – зазначила Леся Карнаух. 

Інформація про допомогу для постраждалих осіб від фізичного, психологічного, сексуального та економічного насильства для надавачів послуг, працівників гуманітарних та громадських організацій, представників громад

Картка допомоги та перенаправлення

Це найбільша сума за місяць із моменту запуску програми Національного кешбеку у вересні 2024-го. Виплати за покупки товарів українського виробництва у травні отримали понад 3,5 млн українців. Усього за 9 місяців українцям виплатили вже майже 3 млрд грн.

 

Купуєте українське  — підтримуєте економіку. А бонусом отримуєте 10% кешбеку, який можна витратити на комуналку, книжки, ліки, благодійність чи донат на ЗСУ до кінця 2025 року.

Донатите кешбек з Дії? Ставте + в коментарях - дізнаємось скільки нас дієвих. 

Проєкт реалізується Міністерством економіки у співпраці з Міністерством цифрової трансформації, Національним банком, Кабінетом Міністрів України, Державною податковою службою, Ощадбанком та уповноваженими банками України й Урядовим контактним центром. Технологічним партнером у реалізації програми є міжнародна платіжна система Mastercard. Операційний партнер проєкту — міжнародна компанія платіжних технологій Visa.

Теж постійно прислухаєшся? Тоді для тебе в каруселі трохи прикладів, трохи пояснень і трохи підтримки. Щоб ти знав/-ла: з тобою все гаразд і з тим, як реагуєш на гучні звуки — теж.

Літо в розпалі, і багато українців, як завжди, потягнуться до лісів у пошуках грибів та ягід. Однак цього року звичне дозвілля може приховувати смертельну загрозу. Через повномасштабне вторгнення Росії значні території лісових масивів можуть бути заміновані або містити нерозірвані боєприпаси. Ваша безпека — у ваших руках!

 

Де може причаїтися небезпека?

• Лісові стежки та дороги: Навіть якщо стежка виглядає протоптаною, це не гарантує її безпеки. Окупанти могли мінувати підходи та шляхи.
• Узбіччя та канави: Ці місця часто використовують для встановлення розтяжок або прихованих мін.
• Навколо покинутих позицій: Якщо ви натрапили на залишки окопів, бліндажів чи військової техніки, негайно відійдіть — це зона підвищеної небезпеки.
• Місця з пошкодженими деревами: Повалені дерева, воронки від вибухів можуть свідчити про бойові дії та потенційне мінування.
• Біля водойм: Береги річок, озер, струмків також могли бути заміновані.

Що робити, щоб уберегтися?

1. Дізнайтеся про статус території: Перед тим, як вирушити до лісу, з'ясуйте, чи не перебуває ця місцевість у зоні ризику. Перевіряйте інформацію від ДСНС, місцевої влади та військових адміністрацій. Існує інтерактивна мапа замінованих територій від ДСНС, користуйтеся нею.
2. Не відхиляйтеся від відомих маршрутів: Рухайтеся лише перевіреними, асфальтованими або добре второваними дорогами. Ні в якому разі не згортайте на лісові стежки, особливо якщо вони заросли травою.
3. Уважно дивіться під ноги: Звертайте увагу на будь-які підозрілі предмети: дроти, залишки незнайомих металевих конструкцій, перевернуті ґрунтові шари.
4. Поясніть дітям: Проведіть розмову з дітьми про небезпеку мін та вибухонебезпечних предметів. Навчіть їх, що не можна нічого підіймати або торкатися.
5. Використовуйте довгу палицю: Якщо ви все ж вирішили зайти в ліс, тримайте перед собою довгу палицю, щоб "промацувати" дорогу. Але пам'ятайте, це не дає 100% гарантії безпеки.
6. Не торкайтеся незнайомих предметів: Якщо ви побачили щось схоже на міну, снаряд, гранату чи інший підозрілий предмет – ні в якому разі не торкайтеся його, не намагайтеся пересунути чи розібрати!
7. Запам'ятайте місце: Зафіксуйте місце виявлення небезпечного предмета (орієнтири, координати, фото).
8. Негайно повідомте: Зателефонуйте 101 (ДСНС) або 102 (Поліція). Чітко опишіть, що ви знайшли та де.
9. Оповістіть інших: Попередьте людей навколо про небезпеку.
10. Відійдіть на безпечну відстань: Після повідомлення відійдіть якнайдалі від місця знахідки.

Пам'ятайте, що міни та нерозірвані боєприпаси не розрізняють цивільних і військових, дорослих і дітей. Їхня функція — вражати. Ваше життя та здоров'я — найвища цінність. Будьте пильними, відповідальними й не ризикуйте без потреби.

Безпечного вам літа!

Повномасштабна війна загострила чимало проблем, що й раніше існували в українському суспільстві. Бар’єри фізичні, соціальні та інформаційні стали відчутнішими для мільйонів громадян — зокрема, людей з інвалідністю, маломобільних осіб, вимушених переселенців, батьків із дітьми, людей похилого віку. Руйнування інфраструктури, безпекові виклики, економічна нестабільність — усе це суттєво ускладнило доступ до базових послуг.

 

Саме в такий час питання безбар’єрності постало особливо гостро. Відповіддю на виклики стала активна реалізація положень Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року. На Житомирщині у багатьох громадах створено Ради безбар’єрності — координатори змін, які системно працюють над адаптацією середовища до потреб кожного мешканця.

У Любарській громаді акцент зроблено на реконструкції тротуарів, створенні широких пішохідних зон, облаштуванні пандусів, з’їздів і тактильної плитки. Громадські будівлі пристосовують для маломобільних осіб, в освітніх закладах створено інклюзивні класи й групи. Вебсайт громади адаптовано для людей з порушеннями зору та слуху.

Новогуйвинська громада вже затвердила План заходів на 2025–2026 роки, що охоплює освіту, медицину та соціальну сферу. Заклади первинної меддопомоги обладнані пандусами, кнопками виклику персоналу, працює сервіс УТОГ. Інклюзивно-ресурсний центр громади надає послуги дітям з особливими освітніми потребами, а також підтримує батьків. Громадська програма фінансування корекційно-розвиткових занять вже пройшла слухання та готується до розгляду на сесії ради.

У Романівській громаді впроваджується власна програма «Безбар’єрна Романівщина» на 2022–2026 роки, яка передбачає системні заходи для підвищення доступності середовища.

Хорошівська громада приділяє увагу як закладам освіти, так і охорони здоров’я. У Рижанському ліцеї облаштовано пандус і доступні санвузли. «Хорошівська лікарня» забезпечена елементами безбар’єрності: ліфти, кнопки виклику, система Брайля, доступні приміщення для людей у кріслах колісних. Такі ж умови створено у Центрі первинної медико-санітарної допомоги.

У Черняхівській громаді, за підтримки проєкту USAID «ГОВЕРЛА» та ГО «Фундація простір», проведено аудит п’яти комунальних об’єктів. На основі результатів складено соціальний паспорт громади та аналітичний звіт щодо перспектив розвитку міжмуніципальних соціальних послуг.

Кожен із цих прикладів — не про окремі зручності. Це кроки до справжньої інклюзії, де незалежно від віку, стану здоров’я чи життєвих обставин, кожна людина має змогу жити повноцінно, користуватися послугами, пересуватись, вчитися і працювати.

Житомирщина поступово, але впевнено формує безбар’єрне середовище!